НОВЕ НА САЙТІ


01.02.18:::На сайті в розділі "Річні звіти" розміщений річний звіт ГАО за 2017 рік.


23.01.18:::Якщо вам потрібна сторінка сайту, якої немає в поточному перегляді, ви можете або скористатися пошуком по сайту або переглянути сторінки архіву сайту, куди переносяться всі матеріали, що були раніше опубліковані і в яких закінчився термін публікації.


10.11.17::: На сайті додано новий розділ ІНТЕРВ'Ю, де публікуються посилання на інтерв'ю наших співробітників у різноманітних ЗМІ.


10.11.17::: На сторінці відділу кадрів розміщений лист відділу науково-правового забезпечення діяльності НАН України щодо змін в законодавстві, що дотичать пенсійного забезпечення наукових працівників.


16.03.17::: На сторінці вченого секретаря оновлене посилання на останню версію Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".


31.01.17::: В розділі ЩО, ДЕ, ЯК?, а також на сторінці АКІОЦ розміщена інструкція з запуску програм на кластері ГАО.


22.12.16::: На сторінці відділу АКІОЦ розміщений звіт відділу за 2016 рік.


07.11.16::: В розділі МОНОГРАФІЇ додані підручник Ю. Кудрі, І. Вавилової "Позагалактична астрономія: КНИГА 1. ГАЛАКТИКИ: основні фізичні властивості" та книга колективу авторів відділу фізики планет "Дослідження з фізики планетних атмосфер та малих тіл Сонячної системи, екзопланет та дискових структур навколо зір".


31.03.16::: В розділі ЩО ДЕ ЯК? можна знайти інструкції щодо налаштування принтера загального користування, встановленого в бібліотеці ГАО.


14.03.16::: Тепер на сайті можна виконувати пошук по наших періодичних виданнях


  • Khan F.M., Berczik P., Just A.,Gravitational Wave Driven Mergers and Coalescence Time of Supermassive Black Holes. 2018,ARXIV, 2018arXiv180311394K
  • Panamarev T.P., Shukirgaliyev B., Meiron Y., et al.Star-disc interaction in galactic nuclei: formation of a central stellar disc. 2018,MNRAS,V.476,is.3,p.4224-4233. 2018MNRAS.476.4224P
  • Piskunov A.E., Just A., Kharchenko N.V., et al.Global survey of star clusters in the Milky Way VI. Age distribution and cluster formation history. 2018,ARXIV, 2018arXiv180206779P
  • Li Sh., Hayasaki K., Zhong Sh., et al.Classification of Tidal Disruption Events Based on Stellar Orbital Properties. 2018,ApJ,V.855,Is.2,p.129 (12 pp.). 2018ApJ...855..129H
  • Izotova I.Yu., Izotov Y.I.,Star- formation rate in compact star- forming galaxies. 2018,Astrophys. Space Sci.,V.363,is.3,p.47 (9 pp.). 2018Ap&SS.363...47I
  • Pavlenko Ya.V., Evans A., Banerjee D. P. K., et al.Infrared spectroscopy of the merger candidate KIC 9832227. 2018,ARXIV, 2018arXiv180401333P

 

 

Login Form

ЛІТОПИС ГАО

2004 року до ювілею ГАО було видано книгу-літопис «60 років Головній астрономічній обсерваторії НАН України». Швидко проминули ці 10 років. До нового 70-літнього ювілею було вирішено підготувати продовження Літопису за останні 10 років. Вашій увазі пропонується кінцевий варіант літопису "Головна астрономічна обсерваторія НАН України між двома ювілеями: 2004—2014 роки"

ПОСИЛАННЯ


::: Англомовне видання "Кінематики і фізики небесних тіл" на сайті видавництва PLEIADES


Астропортал

Астрономічна наука в Україні і світі, останні події в космонавтиці, найновіші космічні місії, історія астрономії та ще багато цікавого на сторінках "Українського Астрономічного Порталу"

Random photo

15110965_o.jpg

Відділ фізики космічної плазми

Історична довідка

Завідувач відділу − доктор фіз.-мат. наук О. Н.  Кришталь.

Відділ був створений доктором фіз.-мат. наук, професором А. К. Юхимуком 1992 року на базі наукової групи “Космічна електродинаміка” та лабораторії космічних променів. З 2009 року завідувач відділу доктор фіз.-мат. наук О.  Н.  Кришталь. В 2013 р. на базі відділу і лабораторії космічних променів, а також відділу теоретичної астрофізики астрономічної обсерваторії КНУ ім. Т. Г. Шевченка створено спільну науково-дослідну Лабораторію релятивістської астрофізики та фізики космічної плазми.

ПРОВІДНІ СПЕЦІАЛІСТИ:

О. Н. Кришталь, завідувач відділу, доктор фіз.-мат. наук;

Ю. В. Кизьюров, старший науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

П. П. Маловічко, старший науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

А. Д. Войцеховська, старший науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

С. В. Герасименко, науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

 

ГОЛОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Плазмові явища в іоносфері та магнітосфері Землі, у сонячному вітрі та в атмосфері Сонця
    1. Теорія збудження плазмових нестійкостей в космічних умовах (кінетика та магнітна гідродинаміка).
    2. Теоретичні дослідження нелінійної взаємодії хвиль у космічній плазмі.
    3. Теорія нагріву плазми та прискорення заряджених частинок у магнітосфері Землі та атмосфері Сонця.
    4. Трансформація та перенос хвильової енергії в космічній плазмі.
    5. Турбулентність слабко іонізованої плазми.
  • Сонячні і галактичні космічні промені (лабораторія космічних променів)
    1. Пошук точних аналітичних розв’язків кінетичного та дифузійного рівнянь переносу.
    2. Поширення сонячних космічних променів у міжпланетному середовищі.
    3. Поширення й прискорення галактичних космічних променів в астрофізичних об’єктах.
  • Поширення метагалактичних та галактичних космічних променів, прискорених ударними хвилями в міжзоряному та міжгалактичному середовищах, та вплив залишків наднових та зоряного вітру на прискорення частинок до надвисоких енергій

ГОЛОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ОТРИМАНІ У ВІДДІЛІ

Фізика космічної плазми

  • Розвинуто теорію появи і розвитку дрібномасштабних нестійкостей плазмових хвиль в хромосфері активної області на Сонці в передспалаховому стані. В рамках розвинутої теорії досліджено появу передвісників спалахового стану в мікрохвильовому випромінюванні активної області.
  • У рамках кінетичної теорії плазми, з врахуванням скінченності ларморівського радіуса іонів та іонно-циклотронної частоти, отримано рівняння, що описують збудження, нелінійну еволюцію і затухання кінетичних альвенівських хвиль (КАХ).
  • Побудовано детальну протонну модель сонячних спалахів, у якій глобальна енергизація спалахової плазми відбувається через проміжну турбулентність КАХ, збуджену протонним пучком. Досліджено лінійні і нелінійні аспекти імпульсного виділення енергії під час сонячних спалахів.
  • Досліджено нелінійну стадію перемішування фаз в альвенівських хвилях, а також конкуренцію зіткненного затухання, беззіткненного затухання Ландау і нелінійного затухання фазово-перемішаних альвенівських хвиль у короні Сонця.
  • Розвинуто теорію нелінійної параметричної взаємодії низькочастотних хвиль з врахуванням скінченності ларморівського радіуса іонів та інерції електронів у космічній плазмі.
  • У квазігідродинамічному наближенні отримано аналітичний вираз для просторового спектра плазмових неоднорідностей, які генеруються в нижній іоносфері Землі внаслідок турбулентного перемішування.
  • Розглянуте чисельне моделювання просторової та часової еволюції електронного пучка з врахуванням кулонівських зіткнень та збудження ленгмюрівських хвиль внаслідок плазмово пучкової нестійкості. З даних розрахунків знайдено спектр усередненого потоку електронів, який був співставлений зі спектром жорсткого випромінювання сонячних спалахів, що надає міжнародна місія RHESSI.

Космічні промені

  • Уперше отримано точний аналітичний розв’язок нестаціонарного кінетичного рівняння переносу (лінійного рівняння Больцмана) у випадку одного й трьох просторових вимірів.
  • Здобуті результати поповнили наявний склад фундаментальних розв’язків основних рівнянь математичної фізики. Їх можна використати в задачах про розсіювання світла на частинках пилу, в одношвидкісній теорії переносу нейтронів, у теорії розсіювання радіохвиль на плазмових неоднорідностях, в теорії поширення гама-випромінювання від потужних нестаціонарних астрофізичних об’єкт та при дослідженні поширення високоенергійних частинок від метагалактичних джерел.
  • На базі здобутих результатів закладені основи теорії поширення сонячних космічних променів (КП) у сонячному вітрі, що дало змогу дослідити еволюцію в часі й просторі енергетичних спектрів сонячних КП. Це дозволило пояснити поведінку показників спектра КП, з’ясувати вплив тривалості прискорення КП в джерелі на розподіл КП на орбіті Землі, отримані з експерименту.
  • Отримано просторово енергетичний розподіл галактичних КП в сучасній моделі геліосфери з врахуванням стоячої ударної хвилі, геліопаузи. Розподіл частинок низької енергії відповідає вимірюванням, які проведені на космічних місіях “Вояджер”.
  • Розроблений метод розв’язку граничних задач модуляції галактичних КП, який базується на аналітичній теорії збурень при умові малості анізотропії. Це дало змогу суттєво розширити клас задач, що можуть бути розв’язані аналітично.
  • Розроблено й запропоновано механізм прискорення космічних променів, який є комбінацією механізмів Фермі 1-го та 2-го роду.
  • Отримано спектри і розподіл галактичних КП, прискорених в залишках наднових, на базі статистичного прискорення і дифузійного поширення частинок.

ДИСЕРТАЦІЙНІ ТА ДИПЛОМНІ РОБОТИ, ВИКОНАНІ У ВІДДІЛІ

Дисертації на здобуття звання доктора фіз.-мат. наук − 2.

Дисертації на здобуття кандидата фіз.-мат. наук − 18.

Дипломні роботи − 28.

НАУКОВЕ СПІРОБІТНИЦТВО

  • Головна астрономічна обсерваторія РАН (Санкт-Петербург, Росія)
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
  • Інститут космічних досліджень НАН України та Державного космічного агентства України (Київ, Україна)
  • Радіоастрономічний інститут НАН України (Харків, Україна)
  • Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна (Харків, Україна)
  • Інститут земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль РАН (ІЗМІРАН) (Троїцьк, Росія)
  • Інститут експериментальної фізики Словацької Академії наук (Кошице, Словаччина)
  • Центр плазмової астрофізики Католицького університету (Левен, Бельгія)
  • Всесвітній інститут з дослідження навколишнього космічного середовища Аделаїдського університету (Аделаїда, Австралія)
  • Національний інститут астрофізики, оптики та електроніки (Пуебла, Мексіка)
  • Кримська астрофізична обсерваторія (Науковий, Крим, Україна)
  • Шеффілдський університет (Шеффілд, Великобританія)
  • Університет Глазго (Глазго, Великобританія)
  • Бельгійський інститут космічної аерономії (Брюссель, Бельгія)